Особливості лікувальної тактики за неонатального сепсису залежно від запальної відповіді організму

• Main Authors: O.K. Koloskova (Author), U.I. Marusyk (Author), S.I. Sazhyn (Author), L.V. Pismenna (Author)
• Format: Book
• Published: Group of Companies Med Expert, LLC, 2023-10-01T00:00:00Z.
• Subjects: article
• Online Access: Connect to this object online.

Summary

Мета - провести порівняльний аналіз ефективності етіотропного лікування та підтримувальної терапії хворих на сепсис немовлят з альтернативним вмістом у сироватці крові C-реактивного білка для поліпшення індивідуалізованої терапії цієї когорти пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено обстеження 56 новонароджених, які хворіють на неонатальний сепсис, у 1, 3 і 7-му добу захворювання. До І групи увійшло 25 хворих на неонатальний сепсис із рівнем у сироватці крові С-реактивного білка <20 мг/л, до ІІ групи - 31 новонароджений із сепсисом у сироватці крові С- реактивного білка >20 мг/л. Вміст С-реактивного білка в сироватці крові (мг/л) визначено методом імуноферментного аналізу на апараті «StatFax 303 / Plus». Отримані результати проаналізовано методами описової статистики, біостатистики та клінічної епідеміології. Використано точний критерій Фішера (Рφ) та критерій Стьюдента; достовірними прийнято результати за p<0,05 із тенденцією до достовірності за p=0,05-0,1. Результати. Встановлено, що у 20,0% новонароджених І групи та в 11,4% хворих ІІ групи (Рφ>0,05) змінювалось етіотропне лікування у зв'язку з недостатньою ефективністю попередніх двох курсів. У хворих І групи визначався вищий ризик необхідності в повторному перегляді складу антибіотикотерапії: співвідношення шансів (OR) =1,9 (95% довірчий інтервал (95% СІ): 0,8-4,3), атрибутивний ризик (AR) = 16,0%. Практично всі пацієнти І групи були на кисневій підтримці, ризик реалізації цієї події в них був достовірно вищим порівняно з дітьми ІІ клінічної групи: OR=2,7 (95% СІ: 1,2-6,6). Новонароджені ІІ групи порівняно з малюками І групи менше часу отримували стаціонарне лікування, шанси виписатися зі стаціонару до 20-ї доби в них були вірогідно вищими: OR=5,7 (95% СI: 1,85-17,32). Кращу ефективність стандартного лікування сепсису новонароджених у ІІ групі за частотою виписки зі стаціонару до 20-ї доби показало зниження AR реалізації події, який становив 15,4%. Висновки. Хворі І групи удвічі частіше отримували третій курс антибіотикотерапії. Немовлята ІІ групи частіше потребували комбінованої антибактеріальної терапії за дещо коротшого курсу, а також швидше одужували з випискою кожного п'ятого немовляти до 20-ї доби. На тлі відносно вищого вмісту в сироватці крові С-реактивного білка стандартне лікування новонароджених було ефективнішим і дало змогу на 79,3% збільшити відносний ризик швидкого одужання, при цьому мінімальна кількості пролікованих хворих становила 1,3. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Item Description

2663-7553
2706-6134
10.15574/SP.2023.134.77