Оптимізація лікування гострого тонзилофарингіту в дитячому віці

• Main Authors: O.K. Koloskova (Author), A.L. Kosakovskyi (Author), I.B. Horbatiuk (Author), S.I. Tarnavska (Author)
• Format: Book
• Published: Group of Companies Med Expert, LLC, 2022-12-01T00:00:00Z.
• Subjects: article
• Online Access: Connect to this object online.

Summary

Гострий тонзилофарингіт (ГТФ) у дітей є актуальною і до кінця не вирішеною проблемою, яка має міждисциплінарне значення, що потребує оптимізації діагностики та лікування для поліпшення прогнозу захворювання та якості життя дітей. Мета - оптимізувати тактику лікування дітей, хворих на ГТФ, шляхом доповнення комплексу терапії препаратами протизапальної та імуномодулювальної дії з оцінкою клінічних та імунологічних маркерів ефективності запропонованого лікування. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувала 51 госпіталізована дитина з клінічним діагнозом ГТФ. Усім дітям проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження із визначенням у сироватці крові С-реактивного білка (СРБ) на момент госпіталізації до стаціонару, а на 7-му добу лікування оцінено сироваткову концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -4, -6, -8, фактора некрозу пухлин α (ФНП-α) та інтерферону-γ (γ-ІФН) як маркерів ефективності терапії. Випадковим методом поділено хворих на дві клінічні групи: І групу сформували 28 пацієнтів (середній вік - 8,0±0,9 року, частка хлопчиків - 53,5±6,1%), хворих та ГТФ, які в комплексній терапії отримували комбінацію стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs® 7630 (Умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату Тонзилотрен у вікових дозах згідно з інструкцією до препаратів. Решта 23 дитини сформували другу (ІІ) клінічну групу з ГТФ (середній вік - 8,7±1,0 року (p>0,05), частка хлопчиків - 56,5±8,3% (p>0,05), які в аналогічній комплексній терапії не отримували наведеної комбінації і виступали групою порівняння. За основними клінічними характеристиками групи були зіставлювані. Результати. Отримано достовірно кращі результати лікування хворих на ГТФ дітей у І групі пацієнтів (комбінація препаратів Умкалор та Тонзилотрен) у комплексній терапії, доведені наявністю статистично достовірних шансів легшого клінічного перебігу захворювання на 3-тю добу лікування (оцінка тяжкості ГТФ - <26 балів): атрибутивний ризик - 59,8%, відносний ризик - 2,8 (95% ДІ: 1,1-7,2), співвідношення шансів - 25,6 (9,0-72,6). Ефективність запропонованої терапії підтверджено на 7-му добу лікування вірогідно нижчим вмістом у сироватці крові прозапальних маркерів ІЛ-8 (15,2±5,4 проти 37,6±7,6 пг/мл) та γ-ІФН (21,8±2,3 пг/мл проти 30,0±1,2 пг/мл) порівняно зі стандартним лікуванням, а також удвічі меншою концентрацією ФНП-α (2,1±0,5 пг/мл проти 4,5±2,5 пг/мл). Застосування комбінації препаратів Умкалор та Тонзилотрен супроводжувалося статистично вірогідним зниженням ризику збереження високої сироваткової концентрації прозапальних цитокінів (СРБ >10,0 мг/л, γ-ІФН та ІЛ-8 >10,0 пг/мл) щодо аналогічного стандартного лікування: зниження абсолютного ризику - 20,8%, зниження відносного ризику - 32,3% при мінімально необхідній кількості хворих - 3,1. Висновки. Застосування в комплексному лікуванні дітей, хворих на гострий стрептококовий і нестрептококовий тонзилофарингіт, комбінації стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs® 7630 (Умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату Тонзилотрен показало кращу ефективність порівняно із застосуванням тільки стандартного лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Item Description

2663-7553
2706-6134
10.15574/SP.2022.128.105