Оцінка ризику розвитку соматотропної недостатності залежно від розподілу частот алелей і генотипів поліморфного локусу rs1544410 BsmI гена рецептора вітаміну D

• Main Authors: O.V. Bolshova (Author), М.О. Ryznychuk (Author), D.А. Kvacheniuk (Author), N.А. Sprynchuk (Author), І.V. Lukashuk (Author), V.G. Pakhomova (Author), Т.М. Malinovska (Author), О.А. Vyshnevska (Author), О.Ja. Samson (Author)
• Format: Book
• Published: Group of Companies Med Expert, LLC, 2023-02-01T00:00:00Z.
• Subjects: article
• Online Access: Connect to this object online.
• Notes: 2663-7553; 2706-6134; 10.15574/SP.2023.129.16
• Keywords: соматотропна недостатність; діти; вітамін d; поліморфізм bsm i гена vdr; Pediatrics; RJ1-570
• Source: Сучасна педіатрія: Україна, Iss 1(129), Pp 16-22 (2023)

Соматотропна недостатність (СН) - захворювання, обумовлене значним порушенням у системі «гормон росту (ГР) / ростові фактори», виникає внаслідок різних спадкових або набутих причин і характеризується передусім суттєвим відставанням у рості та фізичному розвитку дитини. Дефіцит ГР може бути ізольованим або поєднуватися з недостатністю інших гормонів аденогіпофіза. Наявність взаємозв'язку між системою «ГР / ростові фактори» та вітаміну D (віт D) зумовлює участь генетичних змін рецептора віт D (VDR) у патогенезі СН. Мета - оцінити ризик розвитку СН на основі вивчення розподілу частот алелей і генотипів поліморфного локусу rs1544410 BsmI гена рецептора віт D. Матеріали та методи. Bsm I поліморфізму гена VDR (rs1544410) визначено методом полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фрагментів при виявленні їх шляхом електрофорезу в агарозному гелі у 22 дітей препубертатного віку із СН. Рівень 25(ОН)D в сироватці крові визначено імунохемілюмінесцентним методом на мікрочастинках («Abbott», США). Результати. Найчастіше в дітей з ізольованою СН та множинною гіпофізарною недостатністю (МГН) відмічена алель GA (43,8% і 83,3% відповідно).. За наявності генотипів G/А і G/G ризик СН достовірно високий: відповідно ВШ=3,60 (95% ДІ: 1,40-9,23); ВШ=10,69 (95% ДІ 2,34-48,85); при варіанті генотипу А/А ризик СН достовірно низький: ВШ=0,11 (95% ДІ: 0,04-0,33). Носійство алелі G поліморфного локусу rs1544410 Bsm I гена VDR асоціюється з ризиком розвитку СН: ВШ=5,58 (95% ДІ: 4,51-6,90; р<0,001). Пацієнти-носії алелі G/A мали найменший ступінь відставання в рості.. Встановлена вірогідна різниця показників піку викиду ГР у пацієнтів-носіїв алелі GG та AA; GG та GA. Гіповітаміноз D мали 83,33% дітей з МГН та 68,49% з ізольованою СН. Недостатність віт D зафіксована в носіїв усіх трьох типів алелей. Висновки. За генотипів G/А і G/G ризик СН зростає, за генотипу А/А - знижується. Носійство алелі G поліморфного локусу rs1544410 Bsm I гена VDR асоціюється з ризиком розвитку СН: ВШ=5,58 (95% ДІ: 4,51-6,90; р<0,001), незважаючи на ідеальний розподіл генотипів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.