Порівняльний аналіз викладання шкільної гімнастики в Україні в другій половині ХІХ - на початку XX ст

• Main Authors: Nataliia Saltan (Author), Oleg Olkhovy (Author), Oleksandr Saltan (Author)
• Format: Book
• Published: Lesya Ukrainka Volyn National University, 2024-09-01T00:00:00Z.
• Subjects: article
• Online Access: Connect to this object online.
• Notes: 10.29038/2024-03-12-18; 2220-7481; 2410-2156
• Keywords: гімнастика, початкова школа, середня школа, Російська імперія, Австро-угорська імперія; Sports medicine; RC1200-1245
• Source: Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві, Iss 3(67) (2024)

Актуальність теми дослідження. Формування здорової молоді, здатної до військової служби, було важливим напрямом державної політики Російської та Австро-Угорської імперій, починаючи з другої половини ХІХ ст. Вивчення цього процесу дає змогу краще розуміти механізм інтеграції фізичної культури в освітні системи того часу. Мета та методи дослідження. Метою дослідження є визначення спільних рис і специфічних особливостей у запровадженні фізичного виховання в освітні програми обох імперій. Для досягнення цієї мети застосовано аналіз та узагальнення наукової літератури й нормативно-правових документів, а також порівняльно-історичний метод. Результати дослідження та висновки. Дослідження засвідчило, що, попри схожість цілей, існували значні відмінності в реалізації процесу впровадження гімнастики в систему шкільної освіти. В Австро-Угорщині гімнастика набула статусу обов'язкової дисципліни раніше, ніж у Російській імперії. Централізована освітня система Російської імперії обмежувала місцеві ініціативи, тоді як федеративний устрій Австро-Угорщини дав змогу регіональним органам, таким як Краєві шкільні ради в Галичині та Буко- вині, уряд Угорського королівства, здійснювати власні законодавчі ініціативи в освіті. Заняття з гімнастики проводились один-два рази на тиждень і включали загальнорозвивальні та стройові вправи, вправи на снарядах, а також спортивні та рухливі ігри. Гімнастику проводили за шведською й сокольською методиками. Через брак приміщень та обладнання вчителі в обох імперіях були змушені адаптувати свої навчальні програми, збільшивши кількість вправ без використання спортивного обладнання, а заняття часто проводилися на відкритому повітрі або в приміщенні, залежно від пори року. Попри значні державні зусилля, обидві імперії зіткнулися з подібними проблемами: нестачею кваліфікованих учителів, недостатньою фінансовою підтримкою й низьким рівнем відвідування школи, особливо в сільській місцевості, що негативно впливало на якість освіти.