Вроджений нефротичний синдром у практиці лікаря-неонатолога (клінічний випадок)

• Main Authors: O.K. Koloskova (Author), L.V. Kolyubakina (Author), O.V. Vlasova (Author), N.M. Kretsu (Author), I.V. Lastivka (Author), L.F. Balytska (Author)
• Format: Book
• Published: Group of Companies Med Expert, LLC, 2021-12-01T00:00:00Z.
• Subjects: article
• Online Access: Connect to this object online.
• Notes: 2706-8757; 2707-1375; 10.15574/PP.2021.88.72.
• Keywords: вроджений нефротичний синдром; новонароджений; молекулярно-генетичне дослідження; Pediatrics; RJ1-570
• Source: Український журнал Перинатологія і педіатрія, Iss 4(88), Pp 72-77 (2021)

Вроджений нефротичний синдром (ВНС) - спадкове захворювання, що зумовлюється генними мутаціями й успадковується за автосомно-рецесивним механізмом. Здебільшого він пов'язаний з генетично опосередкованими дефектами компонентів гломерулярного фільтраційного бар'єру, особливо нефрину та подоцитів із типовою гістологічною картиною дифузного мезенгіального склерозу або фокально-сегментарного гломерулосклерозу. На основі генетичного дослідження виділяють первинний ВНС, зумовлений генними мутаціями в одному з п'яти генів (NPHS1, NPHS2, WT1, LAMB2, PLCE1) або хромосомними аномаліями, і вторинний, поєднаний з іншими захворюваннями системного або ниркового ґенезу. Маніфестація синдрому можлива ще в антенатальний період або впродовж перших трьох місяців життя. Клінічно ВНС проявляється масивною гіпопротеїнемією, протеїнурією, дифузними набряками. Тактика лікування ВНС полягає переважно в симптоматичній терапії, зокрема, у контролюванні набрякового синдрому, можливої азотемії, маркерів функції щитоподібної залози, а також попередженні і лікуванні ускладнень, таких як інфекції та тромбози. Молекулярно-генетичне дослідження є «золотим» стандартом генотипування цього захворювання. Перебіг ВНС несприятливий у зв'язку зі швидким розвитком термінальної стадії хронічної ниркової недостатності. Мета - розширити знання лікарів3педіатрів і неонатологів щодо клініко-параклінічних і патоморфологічних особливостей перебігу ВНС фінського типу в неонатальному віці. Наведено клінічний випадок щодо клініко-параклінічних, патоморфологічних і молекулярно-генетичних особливостей перебігу ВНС фінського типу з маніфестацією в ранньому неонатальному періоді. Висновки. На основі наведеного випадку показано необхідність комплексного підходу до обстеження дітей з ВНС для верифікації варіантів нозології, визначення прогнозу та формування тактики лікування. Дослідження виконано з дотриманням принципів біоетики відповідно до Гельсінської декларації. На проведення клініко3параклінічних досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.