Особливості ренального кровотоку при гострому пошкодженні нирок у недоношених новонароджених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою

• Main Authors: Т.П. Борисова (Author), О.Ю. Оболонська (Author), Т.К. Мавропуло (Author), Л.П. Бадогіна (Author), Д.Г. Волков (Author)
• Format: Book
• Published: Group of Companies Med Expert, LLC, 2021-11-01T00:00:00Z.
• Subjects: article
• Online Access: Connect to this object online.

Summary

Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) у недоношених новонароджених призводить до гіпоперфузії нирок у зв'язку з феноменом «обкрадання» великого кола кровообігу, що може спричинити розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН). Застосування ультразвукової допплерографії судин нирок може надати ефективну допомогу в оцінці ренального кровотоку та ранній діагностиці ГПН. Мета - оцінити прогностичну значущість стану ренального кровотоку на першу добу життя в недоношених новонароджених із ГЗВАП у ранній діагностиці ГПН. Матеріали та методи. Обстежено 40 недоношених новонароджених (гестаційний вік - 29-36 тижнів) із ГЗВАП. Розподіл обстежених: група з ГПН - 23 дитини, група без ГПН - 17 дітей. Період спостереження - 10 діб. Пацієнтам проведено ехокардіографію з допплерометрією за допомогою широкосмугового мікроконвексного датчика з частотою 5-8 МГц («TOSHIBA» Nemso XG) на 5-11-ту годину життя. Кольорове ультразвукове допплерівське сканування судин нирок виконано на 1, 3 та 10-ту добу життя. Вивчено параметри кровотоку на магістральній та інтерлобарній ниркових артеріях: пікова систолічна швидкість (PSV) та кінцева діастолічна швидкість (EDV) кровотоку, індекс резистентності (RI). Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН відповідали критеріям неонатальної модифікації KDIGO. Результати. На 3-5-ту добу життя ГПН діагностовано у 23 (57,5%) дітей, але вже на 1-шу добу в них порівняно з пацієнтами без ГПН відмічено суттєве зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії (20,6±5,87 см/с проти 25,4±6,17 см/с у дітей без ГПН, р>0,02). Крім того, основні зміни на 1-шу добу життя пацієнтів із ГПН виявлено на рівні інтерлобарної ренальної артерії: зниження PSV кровотоку (11,10±3,329 см/с проти 18,48±3,014 см/с у дітей без ГПН, р<0,001) та EDV кровотоку (2,83±2,063 см/с проти 6,16±2,447 см/с у дітей без ГПН, р<0,001), підвищення RI (0,758±0,137 проти 0,666±0,1216 у дітей без ГПН, р<0,02). На 3-тю добу життя при ГПН зберігалися порушення параметрів кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії, які на 10-ту добу життя не відрізнялися від показників дітей без ГПН. Висновки. У недоношених новонароджених з ГЗВАП, яким на 3-5-ту добу життя діагностовано ГПН, на 1-шу добу виявлено зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії, зміни кровотоку на інтерлобарній ренальній артерії: зниження PSV та EDV кровотоку, підвищення RI. Отже, оцінка стану кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії на 1-шу добу життя в недоношених новонароджених з ГЗВАП має діагностичне значення для своєчасного визначення групи ризику розвитку ГПН. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Item Description

2663-7553
2706-6134
10.15574/SP.2021.119.14