Досвід виконання розширених панкреатодуоденальних резекцій у хворих на злоякісні новоутворення панкреатобіліарної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці

Незважаючи на результати рандомізованих досліджень, летальність і виживаність, клінічні аспекти виконання розширеної панкреатодуоденальної резекції залишаються предметом дискусій. Мета - визначити вплив розширення обсягу виконання панкреатодуоденальної резекції на результати хірургічного втруч...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: P.T. Muravіov (Author), B.S. Zaporozhchenko (Author), І.Ye. Borodaiev (Author), V.V. Kolodiy (Author), V.H. Shevchenko (Author), K.P. Kirpichnikova (Author)
Format: Book
Published: Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine, 2023-06-01T00:00:00Z.
Subjects:
Online Access:Connect to this object online.
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Незважаючи на результати рандомізованих досліджень, летальність і виживаність, клінічні аспекти виконання розширеної панкреатодуоденальної резекції залишаються предметом дискусій. Мета - визначити вплив розширення обсягу виконання панкреатодуоденальної резекції на результати хірургічного втручання. Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 101 хворого на злоякісні новоутворення панкреатобіліарної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці. Залежно від обсягу лімфодисекції хворих рандомізовано на дві когорти. До основної групи увійшло 33 (32,7%) пацієнти, яким виконано розширений варіант панкреатодуоденальної резекції; до групи порівняння - 68 (67,3%) пацієнтів, яким виконано стандартну панкреатодуоденальну резекцію. Результати. Інтраопераційна крововтрата при розширеному втручанні дещо перебільшувала за об'ємом крововтрату при стандартних, проте статистично значущої переваги не виявлено - (522±165) мл проти (468±124) мл (р>0,05). У хворих після розширеного оперативного втручання дебет лімфи по дренажах у середньому становив (512±26) мл/добу, що майже на 46,2% перевищувало середню кількість лімфовідтоку по дренажах у хворих після стандартного ((236±31) мл/добу), що статистично підтверджено (р<0,05). Секреторна діарея тривалістю понад 2 тижні, як ускладнення розширеної панкреатодуоденальної резекції, відмічалася в 7 (21,2%) хворих, натомість після стандартної - лише в 3 (4,4%) пацієнтів (р<0,05). Загрозливе життю безпосереднє післяопераційне ускладнення у вигляді неспроможності панкреатодигестивного анастомозу через панкреонекроз кукси підшлункової залози ускладнювало перебіг післяопераційного періоду у 9 (13,2%) хворих після стандартного втручання, тоді як після розширеного - у 4 (12,1%) хворих. Летальність після стандартної панкреатодуоденальної резекції становила 7,4% (5 хворих), після розширеної - 6,1% (2 хворих). Висновки. Отримані результати, з одного боку, показують більш складні умови, у яких виконано розширену панкреатодуоденальну резекцію, а з іншого - відсутність статистично значущих відмінностей зі стандартним втручанням за частотою ускладнень. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Item Description:2304-0041
2521-1358
10.15574/PS.2023.79.35