Випадок дуоденальної непрохідності, викликаної гігантською ехінококовою кістою печінки

• Main Authors: V. S. Khomenko (Author), V. P. Perepelitsa (Author), A. V. Sirotkin (Author), K. P. Strotsky (Author), L. V. Khomenko (Author)
• Format: Book
• Published: Group of Companies Med Expert, LLC, Kyev, Ukraine, 2019-06-01T00:00:00Z.
• Subjects: article
• Online Access: Connect to this object online.

Summary

Ехінококоз є одним з найбільш розповсюджених паразитарних захворювань людини. Більшість літературних оглядів та повідомлень засвідчують приріст захворюваності на ехінококоз печінки, значне поширення патології за межі ендемічних регіонів та збільшення частоти нових випадків в неендемічних зонах, при цьому 75% випадків складають діти та особи молодого віку. У структурі загальної захворюваності на ехінококоз діти до 14 років становлять близько 15% випадків. Зниження паразитарної захворюваності, перш за все серед дітей, є істотним резервом зменшення тягаря хвороб і збільшення тривалості життя. Здебільшого уражується печінка - 75%, легені - 15%, у поодиноких випадках - мозок, кістки та серце (2%), нирки (2%), шкіра, селезінка (6%). В ендемічних зонах 10-15% хворих мають паразитарне ураження двох органів. Протягом останніх 20 років відзначається збільшення числа ускладнених форм ехінококозу печінки, частота яких досягає 84,6%. Рецидиви захворювання спостерігаються у 54% випадків. Незважаючи на значні успіхи в діагностиці та лікуванні даного захворювання, високою залишається частота до- та післяопераційних ускладнень. Сучасні методи діагностики дозволяють з високою точністю верифікувати захворювання, встановити топічне поширення та морфологічні зміни в уражених органах. Залежно від стадії захворювання, розмірів паразитарних кіст застосовуються різні методи лікування: мініінвазивні (перкутанна пункційноаспіраційна ехінококектомія під контролем УЗД або КТ, відеоторако- і відеолапароскопічні втручання), традиційна ехінококектомія, перицистектомія, резекція печінки. Актуальними є питання диференціальної діагностики ехінококозу, вивчення можливостей сучасних методів візуалізації у плануванні обсягу оперативного втручання на печінці. Окремої уваги вимагають питання вибору оптимального методу хірургічного втручання, способу його виконання, місця та можливостей застосування мініінвазивних методик. У статті наведений клінічний випадок гігантської ехінококової кісти, яка викликала гостру дуоденальну непрохідність. Опису подібних клінічних випадків у доступній літературі не знайдено.

Item Description

2304-0041
2521-1358
10.15574/PS.2019.63.97