ВИКОРИСТАННЯ АУТОПЕРИКАРДУ ДЛЯ ПЛАСТИКИ СТУЛОК АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА У НОВОНАРОДЖЕНИХ І НЕМОВЛЯТ

• Main Authors: I. Chornenka (Author), A. Maksimenko (Author), O. Romanyuk (Author)
• Format: Book
• Published: Bukovynian State Medical University, 2018-06-01T00:00:00Z.
• Subjects: article
• Online Access: Connect to this object online.

Summary

Вступ. Патологія аортального клапана у новонароджених і немовлят є важливою проблемою у кардіохірургії, оскільки фібрознозмінений і диспластичний клапан тяжко піддається пластиці. Мета роботи. У даній статті зроблено аналіз результатів пластики аортального клапана аутоперикардом у новонароджених і немовлят прооперованих у нашому Центрі. Матеріали та методи. За період з 2009 по 2016 рік у 10 пацієнтів віком до 1 року була виконана відкрита аортальна вальвулопластика з подовженням чи заміною стулок аутоперикардом. Вісім з 10 пацієнтів перенесли балонну вальвулопластику в періоді новонародженості. Серед 10 пацієнтів у 7 (70%)  використали свіжий аутоперикард, у 3 (30%) - аутоперикард оброблений глютаральдегідом. Медіана віку склала 1,77 міс ( від 6 діб до 11,5 міс), два з 10 пацієнтів були новонародженими. Середня вага 4,8±1,9 кг (від 2,9 до 8,4 кг). Результати дослідження. Під час операції у 5 (50%) пацієнтів було виконано подовження стулки аутоперикардом і у 5 (50%) заміна однієї чи двох стулок аутоперикардом. Вісім пацієнтів (80%) з десяти мали реоперації на аортальному клапані, медіана часу реоперації склала 3 роки (від 0 до 5 років). Госпітальної летальності не було, віддалена летальність склала  1(10%). Висновки. Свобода від реоперації після пластики аутоперикардом склала 20%. Більшість пацієнтів 8(80%), що були прооперовані з використанням аутоперикарду перенесли 12 операцій у віддаленому періоді. Отже пластика аортального клапана перикардом пов`язана з високим ризиком реінтервенцій.

Item Description

10.24061/2413-4260.VIII.2.28.2018.8
2226-1230
2413-4260